20250522 RizniLudi Int OSn
Новий проект «ОБЛИЧЧЯ. UA. Портрет сучасної нації». Автор ідеї - журналіст Юлія Литвиненко - робить спробу переосмислити характер сучасних українців, їх вчинки та історичний вибір. Це розмова з людьми, які стали не лише свідками історичних процесів в різних сферах життя, але й безпосередніми учасниками подій, які вплинули на розвиток українського політикуму та громадянського суспільства.
Install Tubelator On Chrome
Video Summary & Chapters
No chapters for this video generated yet.
Video Transcript
Друзі, вітаю на каналі різні люди. І мені сьогодні дуже приємно представити нашого гостя, бо він уже не вперше тут.
А мені завжди приємно, коли гості повертаються. Це Олексій Середюк. Боргеза, якщо я не помиляюсь.
Бо я не знаю, як це правильно, бо я був позовний. Командир батальйону братства і сьогодні ми будемо говорити про все, що відбувається навколо батальйону, про війну, про...
Радий вас бачити, Олексій. Ми з вами зустрічалися два роки тому.
Здається, ми тоді вже перейшли на те. Якщо органічно вийде нам протягом цього ефіру, спробуємо ще раз.
І тоді я пам'ятаю, одним із таких питань, що мене зацікавило, було, чому саме батальйон, а не полк чи бригада.
Як батальйон «Братство» пройшов оці два роки? Як воюється? І чи він став більшим, міцнішим? Що взагалі відбувається?
В першу чергу, набули великий досвід. Нещодавно була дискусія якраз з товаришем, який казав таке, що досвід?
Окрім досвіду має бути ще щось.
З цим дійсно труднощі в тому плані, що війна дійсно складна,
великі втрати і втрати постійні.
І тому в плані росту це досить складно.
Є деякі труднощі.
Вони полягають в тому, що кожна операція дуже складна
і кожна наша ротація, яка відбувається,
завдання ставлять дійсно складні.
і великі втрати. Але з Божою помішчю ми змогли зібрати непогану команду,
хороших бойових командирів і можемо працювати. Чому батальйон? Ми ж всі з добровольчих
рухів вийшли, тоді було прийнято, всі були батальйони. Зібралися 10 чоловік, це вже батальйон.
Зараз нас більше, ніж 10 чоловік, але до рівня бригади нам ще далеко і працюємо в форматі батальйона.
А цей досвід, про який ти кажеш, що нам були за ці роки, за роки Великої війни,
він пов'язаний з тим, що освоїли якісь нові види бойової діяльності
чи просто стали майстрами в тих видах, в яких ви тоді працювали?
Я знаю, що у вас дуже добре була поставлена розвідка, в тому числі на території ворога.
Ми почали вчитися у ворогів. Це мені здається не прийнято.
Так от на загал в Збройних Силах, так я бачу.
А ми почали вчитися у ворогів і багато чому навчилися.
Багато чому навчилися. Наприклад, піхотні завдання, які зараз для мене набагато більш цікавіші штурмові дії, ніж те, що ми починали.
Ми починали з диверсійної роботи, з різних екзотичних операцій, як висадка на Крим, як захід в глибину ворога.
Але зараз ми набули непогану рівня саме по бойових діях на лініях зіткнення.
І в цьому плані багато чому навчилися.
Навчилися у ворогів дуже багатьом фішок, які не знають не європейці, не багато хто.
Так як, на жаль, вороги змогли за цей час досить в цьому ділі просунутися.
Ряд моментів, починаючи від того, що вони перевели свою тактику з бійцями, яких вони закидують нам в тил.
Тим, хто раніше це було нічого такого як би оригінального,
ті, хто коригують артилерію і дрони.
І раніше, коли ти спілкуєшся з іноземними журналістами,
говориш про це, якісь там аналітики військові, вони кажуть,
ну, так це ж нічого нового, це коригувальник,
завжди це було, це давня тема.
Але росіяни в цьому плані пішли набагато далі,
вони закидують дуже багато таких коригувальників,
вони зменшили його якість і збільшили кількість.
І коли у тебе в тилу знаходиться їх там не один-два коригувальника,
а це групи, по дві-три людини, таких коригувальників штук 50,
навіть дуже невеликі ділянці, це великі труднощі.
І за рахунок цього вони просувають, до речі, фронт,
за рахунок цієї піхоти.
Якщо можна уточнювати, це їхній винахід, але він пов'язаний з їхньою можливістю мати стільки витрат на матеріал.
Який, до речі, відсоток втрат по такій низькій якості коригувальника?
